ПОВЕРНЕННЯ СУДОВОГО ЗБОРУ

                           МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

                           ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПОВЕРНЕННЯ СУДОВОГО ЗБОРУ.

      Міністерство фінансів України розглянуло листа Державної судової адміністрації України від 07.05.2012 № 11-2365/12 щодо проблемних питань, які постали у практиці судів України при застосуванні Закону України «Про судовий збір», та в межах компетенції повідомляє.

       Бюджетним кодексом України встановлено, що рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Державною казначейською службою України (пункт 9 розділуVI «Прикінцеві та перехідні положення»).

       Згідно частини другої статті 45 Бюджетного кодексу від 08.07.2010 (набрав чинності з 1 січня 2011 року) Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

        Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконується органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

         Частиною першою статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1)    Зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2)    повернення заяви або скарги;

3)    відмови у відкритті провадження у справі;

4)    залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5)    закриття провадження у справі.

          Також у разі виникнення підстави для повернення судового збору, його повернення здійснюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 03.08.2011 № 845. Зазначеною постановою визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами, які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

          У разі виникнення інших підстав, які не перераховані у ст.7 Закону України «Про судовий збір», в тому числі сплати судового збору без подальшого звернення до суду і відповідно відсутності підстав для ухвалення судового рішення з питання повернення судового збору, кошти повертаються відповідно до Порядку повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі - Порядок), затвердженого наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року № 226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 року за № 1000/7288 (із змінами і доповненнями). Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджету. Водночас дія цього Порядку не поширюється на операції  з повернення коштів з бюджету за рішенням суду.

          Відповідно до пункту 5 цього Порядку:

          «Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України та органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи, за підписом керівника установи або його заступників відповідно до їх компетенції з обов’язковим зазначенням такої інформації:

1)      обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету;

2)      найменування (П.І.Б.) платника;

3)      ідентифікаційного коду ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта ( для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

4)      суми платежу, що підлягає поверненню;

5)      дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

           Подання в довільній формі надається платником до органу Державного казначейства України разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), який підтверджує перерахування коштів від бюджету.

          Заява про  повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Державного казначейства України, складається платником в довільній формі з обов’язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування (П.І.Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), адреси та номера контактного телефону одержувача, реквізитів рахунку одержувача коштів, суми платежу, що підлягає поверненню.

           Виходячи з вищенаведеного, Порядок затверджений наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року № 226, визначає процедури повернення коштів любих податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджету.

          Відповідно до частини сьомої статті 45 Бюджетного кодексу України перелік податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

          Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету визначені постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов’язкових платежів та інших доходів бюджету» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 №277). Відповідно до цієї постанови контроль за справлянням судового збору (код бюджетної класифікації 22030000) до бюджету покладено на Верховний Суд України, Державну судову адміністрацію України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України.

          Водночас згідно із пунктом 2  зазначеної постанови органи, що контролюють справляння надходжень бюджету повинні відповідно до законодавства забезпечити: здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

           Крім того, повідомляємо, що Порядком казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженим наказом Державного казначейства України від 19 грудня 2000 року № 131, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 січня 2001 року за № 67/5258 (із змінами і доповненнями) передбачено, що у регламентований час за результатами обробки інформації органи Державного казначейства України щоденно формують виписки з аналітичних рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України, у вигляді електронного реєстру розрахункових документів та у разі потреби роздруковують їх.

          Зазначені виписки в електронному вигляді надаються органам, що контролюють справляння надходжень бюджету відповідно до затверджених порядків взаємодії Державного казначейства України із вказаними органами. У разі відсутності зазначених порядків взаємодії іншим органам, що контролюють справляння надходжень бюджету, виписки надаються на їх звернення.

          Таким чином, у разі виникнення підстави для повернення судового збору за ухвалою суду його повернення здійснюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, а у разі інших підстав, які не перераховані у ст.7 Закону  України «Про судовий збір», в тому числі сплати судового збору без подальшого звернення до суду і відповідно відсутності підстав для ухвалення судового рішення з питання повернення судового збору, кошти повертаються відповідно до Порядку затвердженого наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року № 266.

          Виходячи з вищенаведеного, питання повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, з фінансової точки зору повністю врегульовано діючими нормативно-правовими актами.

          Крім того Міністерству юстиції України запропоновано внести такі зміни:

          частину першу статті 7 Закону України «Про судовий збір» викласти в такій редакції:

          «Сплачена сума судового збору повертається в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі; 6) в інших випадках, передбачених законодавством України».