Порядок визначення спеціальних вимог до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорії «Б» і «В», затверджений наказом Національного агентства України з питань державної служби від 06.04.2016 року № 72

Порядок визначення спеціальних вимог до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорії «Б» і «В», затверджений наказом Національного агентства України з питань державної служби від 06.04.2016 року № 72

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Національного агентства

України з питань державної служби

06 квітня 2016 року № 72

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

27 квітня 2016 року за № 647/28777

ПОРЯДОК

визначення спеціальних вимог до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорій «Б» і «В»

1. Цей Порядок встановлює процедуру визначення, розробки та затвердження спеціальних вимог до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорій «Б» і «В» (далі – спеціальні вимоги).
2. Спеціальні вимоги визначаються та затверджуються суб'єктом призначення на кожну посаду державної служби категорій «Б» і «В» в державному органі.
3. У разі утворення нового державного органу, утворення в державному органі нової посади державної служби служба управління персоналом організовує розробку та визначення спеціальних вимог до нових посад державної служби разом із безпосередніми керівниками відповідних структурних підрозділів. У разі утворення нового державного органу розробка та визначення спеціальних вимог може покладатися на інший структурний підрозділ до утворення служби управління персоналом.
4. Для посад з однаковими посадовими обов’язками затверджуються однакові спеціальні вимоги.
5. Розробку та визначення спеціальних вимог забезпечують безпосередній керівник структурного підрозділу та служба управління персоналом.

З цією метою безпосередній керівник структурного підрозділу вносить службі управління персоналом державного органу відповідні пропозиції, які повинні містити специфічні вимоги щодо досвіду роботи, освіти, знань, умінь, компетенцій, необхідних для ефективного виконання державним службовцем покладених обов’язків.

6. Спеціальні вимоги як складова вимог до осіб, які претендують на вступ на державну службу, формуються та затверджуються за формами, наведеними у додатках 1 ‒ 4 до цього Порядку(додаток 1),(додаток 2), (додаток 3), (додаток 4).
7. За змістом спеціальні вимоги є описом вимог до досвіду роботи, освіти, знань, умінь, компетенцій, необхідних для ефективного виконання державним службовцем покладених обов’язків.

При цьому спеціальні вимоги щодо освіти та досвіду роботи можуть носити уточнюючий характер (щодо галузей знань і спеціальностей, за якими здобуто вищу освіту, досвіду роботи у конкретній сфері тощо) та не можуть перевищувати встановлені Законом України «Про державну службу» загальні вимоги.

8. Спеціальні вимоги повинні визначатись з урахуванням вимог спеціальних законів, що регулюють діяльність відповідного державного органу, та бути пов'язаними з потребами державного органу, завданнями та змістом роботи, яку зобов'язаний виконувати державний службовець відповідно до його посадової інструкції, описаними з рівнем деталізації, достатнім для відбору кандидатів на зайняття посад державної служби.
9. Служба управління персоналом державного органу та керівники відповідних структурних підрозділів під час визначення та розробки спеціальних вимог керуються:

1) Законом України «Про державну службу»;

2) спеціальними законами;

3) положеннями про структурні підрозділи державного органу;

4) посадовими інструкціями;

5) цим Порядком.

10. Безпосередній керівник структурного підрозділу:

формує інформацію про посаду на підставі положення про державний орган, положення про структурний підрозділ, посадової інструкції, структури, штатного розпису;

формує завдання та обов’язки для певної посади, необхідні для забезпечення ефективного виконання завдань і функцій безпосередньо структурним підрозділом та державним органом в цілому;

формує опис спеціальних вимог до досвіду роботи, освіти, знань, умінь, компетенцій, необхідних для ефективного виконання державним службовцем покладених обов’язків;

на основі сформованого опису вносить службі управління персоналом пропозиції до спеціальних вимог для узгодження;

забезпечує оперативне внесення службі управління персоналом пропозицій щодо актуалізації спеціальних вимог у зв’язку із змінами спеціального законодавства.

11. Служба управління персоналом:

опрацьовує надані безпосереднім керівником структурного підрозділу пропозиції, перевіряє їх на предмет актуальності та доцільності та вносить у разі потреби відповідні пропозиції щодо внесення змін;

подає спеціальні вимоги, завізовані згідно з цим Порядком, на затвердження керівнику державної служби в державному органі;

забезпечує зберігання затверджених спеціальних вимог.

12. Розроблений проект спеціальних вимог візується службою управління персоналом та безпосереднім керівником структурного підрозділу.

Після візування проект спеціальних вимог подається службою управління персоналом на затвердження керівнику державної служби в державному органі.

Затверджені керівником державної служби в державному органі спеціальні вимоги використовуються для формування посадових інструкцій державних службовців.

13. Підставою для внесення змін до спеціальних вимог є зміни до спеціальних законів, що регулюють діяльність відповідного державного органу, положень про структурні підрозділи державних органів, а також зміна штатного розпису державного органу.
14. Загальна організація та контроль за процесом розробки спеціальних вимог здійснюються суб’єктом призначення.

Директор Департаменту

нормативно-правової роботи

та юридичного забезпечення                                                        А.В. Заболотний