Відповідальність за прояв неповаги до суду

До проявів неповаги належать, наприклад:

• порушення порядку під час проведення судового засідання;
• вчинення дій, які свідчать про очевидну зневагу до суду та встановлених у суді правил;
• невиконання сторонами розпоряджень головуючого;
• злісне ухилення від явки в суд осіб, без яких неможливий розгляд справи, тощо.

У разі вчинення однієї із зазначених дій суд зобов’язаний ініціювати провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Зазначене провадження має такі стадії:

• порушення справи про адміністративне правопорушення;
• розгляд справи про адміністративне правопорушення;
• виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду суддя вирішує негайно, без складання протоколу про адміністративне правопорушення, після вчинення правопорушення (для чого в судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва) або після закінчення судового засідання.

З моменту оголошення судом перерви в судовому розгляді справи для розгляду питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду суддя керується положеннями статей 276–285 КУпАП, які визначають загальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення та винесення постанов щодо них.

Справу про адміністративне правопорушення розглядає суддя-доповідач зі складу суду, що розглядає справу, під час слухання якої вчинено правопорушення, передбачене статтею 185-3 КУпАП.

На відміну від загального правила (відповідно до якого копію постанови протягом трьох днів вручають або висилають особі, щодо якої її винесено), під час розгляду провадження за статтею 185-3 КупАП копію постанови вручають одразу на місці вчинення правопорушення.

Сума штрафу, визначена судом за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185-3 КупАП, має бути сплачена порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надсилають для примусового виконання до органу ДВС за місцем проживання порушника, роботи або за місцем розташування його майна.

У постанові суду, крім розміру штрафу, накладеного на порушника, можливе визначення подвійного розміру суми штрафу для його подальшого примусового стягнення органами державної виконавчої служби.

Координаційний центр з надання правової допомоги