Наслідки за прояв неповаги до суду

 Наслідки за прояв неповаги до суду

За останні роки значно зросла кількість випадків зневажливого ставлення до служителів Феміди. З огляду на це Рада суддів України прийняла рішення №62 від 26.10.2018, в якому звернула увагу на те, що жоден з таких випадків не повинен залишатися без належного реагування з боку органів судової влади, та схвалила Рекомендації стосовно притягнення до відповідальності за такі адміністративні правопорушення.

            Що ж вважається проявами неповаги до суду? Невиконання вказівок судді, порушення порядку, образи присутніх словами чи діями (грюкання дверима, бійки, кидання предметами чи обливання водою, займання місця прокурора) — ось лише частина діянь, за котрі можна отримати покарання.

            Також суд нерідко стикається з тим, що окремі учасники процесу не з'являються в судове засідання, що призводить до затягування судового процесу. Звичайно, така поведінка не має залишатися безкарною.

            У кожному випадку, коли буде встановлено, що особа вчинила умисні дії, які свідчать про неповагу до суду, необхідно вирішувати питання про притягнення її до відповідальності за ст. 185-3 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП).

            У диспозиції вказаної статті наведено чіткий перелік діянь, які розцінюються як неповага до суду:

- злісне ухилення від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача, експерта, перекладача;

- непідкорення зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого;

- порушення порядку під час судового засідання;

- вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил;

- невиконання поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства.

            За загальним правилом, провадження у таких справах у судах загальної юрисдикції матиме три стадії:

- порушення справи про адміністративне правопорушення;

- розгляд такої справи;

- виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення.

            При цьому питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва. З моменту оголошення перерви у судовому розгляді справи або відразу після закінчення судового засідання суд констатує вчинення особою дій, ознаки яких підпадають під дію ст. 185-3 КУпАП, завершує стадію порушення справи про адміністративне правопорушення і переходить до розгляду такої справи.

            Цікавим є те, що процедура фіксації прояву неповаги до суду є відмінною від фіксації будь-якого іншого адміністративного правопорушення. При розгляді справи за ст. 185-3 КУпАП у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах передбачено обов’язкове складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення (ст. 255 КпАП). Натомість при розгляді справи іншими судами (місцевими господарськими та адміністративними, апеляційними, вищими спеціалізованими та ВС) складання такого протоколу необов’язкове.

            Оскільки питання про притягнення до відповідальності за прояв неповаги до суду має вирішуватися судом негайно після вчинення правопорушення та без складання протоколу про адміністративне правопорушення, судам рекомендують долучати постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185-3 КУпАП, до матеріалів справи (провадження), в якій було допущено прояв неповаги до суду.

            Якщо під час розгляду цивільної, господарської, кримінальної, адміністративної справи оголошено перерву через неповагу до суду, з моменту оголошення такої перерви в судовому розгляді дії суду переходять у площину адміністративного процесу, у зв’язку з чим суд повинен керуватися виключно нормативними положеннями КУпАП.

            Крім того, ч. 2 ст. 277 КУпАП встановлений скорочений строк розгляду справ про адміністративне правопорушення у вигляді прояву неповаги до суду — протягом доби.

            Стаття 185-3 КУпАП передбачає штраф у розмірі від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 2550 грн. відповідно). А вже за ті самі діяння, вчинені повторно протягом року після накладення адмінстягнення, особа може: заплатити від 2550 до 4250 грн., або відправитися на виправні роботи на строк від 1 до 2 місяців з відрахуванням 20% заробітку, або дістати до 15 діб адмінарешту.