Верховний Суд опублікував огляд практики Касаційного цивільного суду у справах щодо вселення та виселення

Огляд практики Касаційного цивільного суду у справах щодо вселення та виселення об’єднує низку ключових та проблемних питань правозастосування у цій сфері.

До Огляду включено правові висновки щодо права користування житлом, а саме: факт непроживання дитини у спірній квартирі не є безумовною підставою для позбавлення її права користування цим житлом; співвласник спірного майна не може втратити право користування житловим приміщенням; припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє колишнього члена сім’ї права користування жилим приміщенням та ін.

Важливим питанням, на яке доводилося дати відповідь Верховному Суду стосувалося виселення особи, яка не є власником житлового приміщення, зокрема: придбане за рахунок кредиту житлове приміщення не є власністю позичальника і останній підлягає виселенню; у разі припинення права власності на будинок, втрачається й право користування жилим приміщенням у членів сім'ї колишнього власника; відмова у поверненні суми авансу за житловий будинок і земельну ділянку та одночасне пред’явлення вимоги про виселення осіб із будинку порушує баланс інтересів сторін попереднього договору та ін.

В Огляді вміщено правові висновки у справах про виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення, йдеться про те, що: проживання у спірній кімнаті гуртожитку без відповідного на це дозволу є підставою для виселення; правовідносини, які виникають між мешканцем гуртожитку і його власником (володільцем), є договірними і відносяться до правовідносин з договору найму жилого приміщення у поєднанні з договором про надання послуг з обслуговування приміщення та його утримання (комунальних послуг); припинення трудового договору з працівником не є підставою для виселення його та членів сім’ї з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення.

Окреме місце в практиці Касаційного цивільного суду займають правові висновки, в яких сформульовані позиції про відмову у виселенні. Серед основних такі як: втрата статусу члена сім’ї не є підставою не застосовування статті 125 ЖК УРСР; право користування, раніше зареєстрованих осіб, які проживають у придбаному новим власником майні обмежує право останнього на користування цим майном; тривалий час проживання особи у спірній квартирі/будинку, в якої відсутнє інше житло, є достатньою підставою для того, щоб вважати квартиру/будинок житлом цієї особи в розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; факт переходу права власності на квартиру до іншої особи не є безумовною підставою для виселення членів сім’ї попереднього власника цього нерухомого майна, у тому числі і колишніх.

 За повідомленням пресслужби Верховного Суду